Захист інтересів правовласника ТМ
Торгова марка, за якою стоїть позитивна репутація, завжди привертає увагу. Багато недобросовісних компаній прагнуть використовувати її авторитет в особистих цілях. Для того щоб зберегти репутацію марки, організації використовують послуги юридичних та консалтингових компаній. У рідкісних випадках компанії можуть дозволити використання своєї ТМ при попередньо укладеному договорі. У всіх інших випадках справа передається до суду.
Коли ТМ може використовуватися легально?
У більшості випадків власники ТМ не проти використання своїх логотипів в інших областях, тому як в даному випадку вони представляють собою рекламу (на фото і відеоматеріалах, в кінострічках та інше). Однак є також комерційна можливість використання логотипу або схожого по дизайну. У таких випадках особа, яка бажає використовувати ТМ, купує ліцензію на використання, яка може бути складена за одним з перерахованих типів:
• виняткова – сфера використання обмежується правовласником самої ТМ;
• одинична – обмежена використанням однієї області, але не виключає застосування і в інших;
• не виняткова – передбачає необмежене використання в конкретній галузі і дає право передавати право використання ТМ 3-им особам.
Виняткова й одинична ліцензії не передбачають передачу права використовувати ТМ 3-им особам. Як правило, дана угода строго контролюється самим правовласником, за її порушення передбачається штраф / пеня, раніше обумовлена в договорі-угоді.
Ліцензії на використання ТМ «купуються» організаціями, які мають схожий характер продукції. Яскравим прикладом може бути ситуація з мережею ресторанів МакДональдс, де власники ресторанів купують разом з франшизою і ліцензію на використання бренду.
Як відбувається захист інтересів правовласника ТМ?
Захист прав на інтелектуальну власність, торгову марку регламентується законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Найчастіше відповідальність за неліцензійне використання ТМ полягає у виплаті облікової ставки НБС за кожен день використання від потенційної суми збитку, яка встановлюється незалежною експертизою.
Рішення неліцензійного питання вирішується укладення договору на використання об’єкта інтелектуальної власності і придбанням ліцензії. У 90% випадків подібних судових справ частим рішенням є виплата зазначеного штрафу з подальшим придбанням ліцензії.